Виплата вихідної допомоги при звільненні

КАДРОВИК & ОПЛАТА ПРАЦІ, № 5 (29) травень 2018
Ольга Коваленко, керівник групи з розрахунку заробітної плати, Intercomp Україна

Від чого залежить розмір вихідної допомоги?
Як правильно зробити її розрахунок?
Які податки слід утримати?

Ольга КОВАЛЕНКО.jpg
Ольга Коваленко
керівник групи з розрахунку заробітної плати, Intercomp Україна

Вихідна допомога при звільненні є грошовою компенсацією втрати працівником роботи та матеріальною допомогою на початковому етапі пошуку нового місця працевлаштування. Як і всі виплати, її потрібно правильно відображати в документах та сплачувати відповідні податки

ЗАКОНОДАВСТВО

 Кодекс законів про пра­ цю України (далі — КЗпП) Кодекс України про адміністративні пра­ вопорушення (далі — КУпАП) Податковий кодекс України (далі — ПКУ) 
Постанова Кабінету Міні­ стрів України «Про за­ твердження Порядку об­ числення середньої заро­ бітної плати» від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Постанова № 100) Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів робо­ тодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі — Постанова № 1170) Інструкція зі статистики заробітної плати, за­ тверджена наказом Держкомстату від 13 січня 2004 року № 5 (далі — Інструкція № 5)

ПРИЗНАЧЕННЯ ВИХІДНОЇ ДОПОМОГИ

Для вирішення цього питання потрібно звернутися до статті 44 КЗпП, де зазначено в яких випадках та розмірах виплачують вихідну допомогу. 

Розмір вихідної допомоги  Підстава Норма КЗпП
Не менше від середнього місячного заробітку Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місце­ вість разом з підприємством, установою, організацією, а та­ кож відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істот­ них умов праці пункт 6 статті 36
Не менше від середнього місячного заробітку Зміни в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприєм­ ства, установи, організації, у зв’язку із скороченням чисель­ ності або штату працівників (звільнення працівника здійсню- ється з ініціативи роботодавця) пункт 1 статті 40
Не менше від середнього місячного заробітку Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або ска­ сування допуску до державної таємниці, якщо виконання по­ кладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці пункт 2 статті 40
Не менше від середнього місячного заробітку Припинення трудових відносин у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу пункт 6 статті 40
Дві мінімальні заробітні плати Призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої стат­ ті 119 КЗпП пункт 3 статті 36
Не менше від тримісячного середнього заробітку Через порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (припинення трудових відносин здійснюється з ініціативи працівника) статті 38, 39 
Не менше ніж шестимісячний середній заробіток Повторне порушення посадовою особою вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, пе­ редбачених статтями 16610, 16612, 18844 КУпАП (роботодавець з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір) пункт 5 частини першої статті 41

У КЗпП передбачені мінімальні розміри вихідної допомоги залежно від причини звільнен­ ня, проте колективним договором підприємства може бути встановлена більша сума.

РОЗРАХУНОК ВИХІДНОЇ ДОПОМОГИ 

Відповідно до Постанови № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці ро­ боти, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Пра­ цівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх 2 календар­ них місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчис­ люється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Час, про­ тягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Виплати, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати

  • основна заробітна плата
  • доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; роз­ ширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність; умови праці; інтенсивність праці; ке­ рівництво бригадою, вислугу років та ін.)
  • індексація виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії
  • винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо

Особливу увагу необхідно звернути на алгоритм включення премій у розрахунок. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, включаються в заробіток у частині, що відповідає кіль­ кості місяців у розрахунковому періоді. У разі, коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, ви­ нагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропо­ рційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до за­ робітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Вихідна допомога обчислюється шляхом множення середньоден­ ної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у роз­ рахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розрахо­ вується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 ка­ лендарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Формула для розрахунку вихідної допомоги матиме наступний вигляд: 

(Фзп : Фрд) × (Грд : 2) = СерЗП 

де:
СерЗП — середньомісячна зарплата для визначення розміру вихідної допомоги; 
Фзп — зарплата, нарахована за фактично відпрацьовані дні в розрахун­ ковому періоді; 
Фрд — кількість робочих днів, відпрацьованих у розрахунковому пе­ ріоді; 
Грд — сумарна кількість робочих днів за останні 2 місяці за графіком ро­ боти підприємства (працівника).

Якщо в розрахунковому періоді підвищувалися тарифні ставки (оклади), потрібно провести коригування середньої зарплати згідно з пунктом 10 Постанови № 100. На підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат проводиться з ураху­ ванням їх фінансових можливостей. 

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу ви­ щеоплачувану роботу (посаду) тощо, таке коригування середньої за­ робітної плати не провадиться.

У разі невиплати або виплати вихідної допомоги в меншому розмірі статтею 265 КЗпП передбачено фінансову відповідальність у розмірі десяти мінімальних заробітних плат станом на дату виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого по­ рушено законодавство.

При обчисленні середньої заробітної не враховуються:

заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких вклю­ чення її до середнього заро­ бітку передбачено чинним законодавством)  одноразові виплати (ком­ пенсація за невикористану відпустку, матеріальна допо­ мога, допомога працівни­ кам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) компенсаційні виплати на відря­ дження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, над­ бавки, що виплачуються замість добових)
 суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові калі­ цтвом або іншим ушкоджен­ ням здоров’я доходи (дивіденди, процен­ ти), нараховані за акціями трудового колективу і вкла­ дами членів трудового колек­ тиву в майно підприємства компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати
 вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та ін­ ших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профі­ лактичного харчування виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і гро­ мадських обов’язків, щоріч­ ної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допо­ мога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю премії за винаходи та раціоналі­ заторські пропозиції, за сприян­ ня впровадженню винаходів і ра­ ціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і тех­ нології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і до­ рогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпра­ цьованих деталей машин, авто­ мобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівель­ них організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
 пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати літературний гонорар штат­ ним працівникам газет і жур­ налів, що сплачується за ав­ торським договором вартість безплатно наданих дея­ ким категоріям працівників кому­ нальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування
 грошові і речові винагороди за призові місця на змаган­ нях, оглядах, конкурсах тощо дотації на обіди, проїзд, вар­ тість оплачених підприєм­ ством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо

виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки пра­ цівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або ви­ конання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово від­ сутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками)

Приклад

01.03.2018 р. працівника звільнили у зв’язку зі скороченням штату. Для розрахунку вихідної допомоги враховують виплати за останні 2 календарні місяці перед звільненням. Отже, розрахунковим періодом є січень – лютий 2018 р. 

Алгоритм розрахунку: 

1) Розраховуємо фактичну кількість відпрацьованих днів: 

21 + (20 – 5) = 36 

де:
21 — відпрацьовано у січні днів;
20 — відпрацьовано у лютому днів;
5 — дні тимчасової непрацездатності. 

2) Розраховуємо середньоденну заробітну плату працівника: 

(5 000 + (4 800 – 800)) : 36 = 250 

де:
5 000 — заробітна плата за січень; 
4 800 — заробітна плата за лютий; 
800 — сума лікарняних. 

3) Розраховуємо вихідну допомогу. Оскільки працівника звільнили у зв’язку зі скороченням штату, розмір вихідної допомоги становитиме не менше середньомісячної заробітної плати, а саме: 

(250 × (21 + 20) : 2) = 5 125 

Вихідна допомога становитиме 5 125 грн.

ОПОДАТКУВАННЯ ВИХІДНОЇ ДОПОМОГИ 

Податок на доходи фізичних осіб необхідно утримати. Адже ви­ хідна допомога при звільненні не зазначена у статті 165 ПКУ. Цей податок потрібно відобразити у звіті № 1ДФ, розділі I, з ознакою доходу «127». Із суми вихідної допомоги обов’язково утримується військовий збір (пп. 1.2, 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) і відображається у звіті № 1ДФ, розділі II, у рядку «Військовий збір». Єдиний соціальний внесок на суму вихідної допомоги не потрібно нараховувати. Ця виплата не входить до фонду оплати праці згідно з пунктом 3.8 Інструкції № 5 і зазначена в пункті 4 розд. I Постанови № 1170. Отже, у звітності з ЄСВ вихідна допомога не відображується.