Як відобразити в обліку внесок нерезидента до статутного капіталу в іноземній валюті?

Нерезидент зробив внесок до статутного капіталу в іноземній валюті. Як за новими правилами відобразити в обліку таку операцію? Як зафіксувати внесок нерезидента у статуті? Як завести в Україну валюту — через інвестиційні рахунки чи ні? Чи виникають в таких випадках курсові різниці?

Лариса СТАШУК,
експерт з питань
бухгалтерського та податкового обліку

Забігаючи наперед зазначимо, що на питання відображення у статуті внесків нерезидентів до статутного капіталу немає чіткої відповіді. Це прослідковується як з норм законів, що регулюють порядок здійснення внесків, так і з роз’яснень офіційних органів. Наприклад, цікавим на цю тему є лист Мінфіну від 20.08.2012 № 31-08410-07-25/20605 (див. с. _).

Як оцінюється внесок нерезидента до статутного капіталу

Частиною 2 статті 86 Господарського кодексу України (ГК) визначено, що частку засновника в статутному капіталі товариства становить вклад, оцінений у гривнях..Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом. Що стосується оцінки вкладів нерезидентів – засновників, то законодавством передбачено такий порядок.

Згідно зі статтею 393 ГК оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в іноземній конвертованій валюті та у гривнях, за згодою сторін, на основі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті у гривні провадиться за курсом, встановленим Національним банком України.

У статті 5 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від  19.03.1996 № 93/96-ВР також сказано, що іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного капіталу підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 116 Господарського кодексу підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить не менш як 10%, визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

У частині 3 статті 144 Цивільного кодексу України встановлено, що до моменту державної реєстрації всі засновники зобов’язані сплатити не менше 50% суми своїх вкладів, які зараховуються на спеціальний інвестиційний рахунок і після державної реєстрації перераховуються банком на поточний рахунок новоствореного підприємства.

Наведемо приклад, як у статуті підприємства (припустимо, товариства з обмеженою відповідальністю) зафіксувати положення про внески учасників.

Приклад

формулювання положень статуту товариства з обмеженою відповідальністю

щодо внесків учасників

1. Для забезпечення діяльності товариства створюється статутний капітал в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

2. Розмір вкладів та розподіл часток статутного капіталу товариства між учасниками наступний:

- громадянин України Сидоренко О.О. — 20 000 (двадцять тисяч) гривень, що складає 20% статутного капіталу;

- громадянин Німеччини Меркель А.А. — 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, що складає 80% статутного капіталу

3. Вкладами учасників до статутного капіталу товариства є:

- громадянина України Сидоренко О.О. — 20 000 (двадцять тисяч) гривень;

- громадянина Німеччини Меркель А.А. — кошти в сумі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, що згідно з курсом Національного банку України (1 долар США = 8 грн. на день затвердження статуту) відповідає 10 000 дол. США.

 

Приклад 1. Відображення в обліку операцій з внесення іноземних інвестицій до статутного капіталу

Для забезпечення діяльності товариства створюється статутний капітал і розподіляється таким чином:

  • громадянин України вносить 20 000 грн., що складає 20% статутного капіталу;

  • громадянин Німеччини вносить 10 000 дол. США, що є еквівалентом 80 000 грн. за офіційним курсом НБУ 8 грн./1 дол. США, і це складає 80% статутного капіталу.

з/п

Дата

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума

Податковий облік

 

Д-т

К-т

Доходи

Витрати

1

01.06.2012

Сформовано статутний капітал, у т.ч.:

 

 

100 000 UAH

 

внесок громадянина України

46/1

40/1

20 000 UAH

внесок громадянина Німеччини Валютний курс – 8,00 грн./дол. США

46/2

40/2

10 000 USD

80 000 UAH

2

01.06.2012

Відображено внесок громадянина України

311

46/1

20 000 UAH

 

3

02.06.2012

Відображено внесок громадянина Німеччини (50%)*. Валютний курс на дату зарахування ─ 8,01 грн./дол. США

312

46/2

5000 USD

40 050 UAH

02.06.2012

Нараховано курсову різницю на дату зарахування. Валютний курс ─ 8,01 грн./дол. США

46/2

744

100 UAH

100

4

30.06.2012

Нараховано курсову різницю по заборгованості на дату балансу. Валютний курс на дату балансу ─ 8,05 грн./дол. США

46/2

744

200 UAH

200

5

02.07.2012

Відображено внесок громадянина Німеччини (50%). Валютний курс на дату зарахування ─ 8,04 грн./дол. США

312

46/2

5000 USD

40 200 UAH

02.07.2012

Нараховано курсову різницю на дату погашення заборгованості. Валютний курс ─ 8,04 грн./дол. США

974

46/2

50 UAH

50

-* Для прикладу вважаємо, що нерезидент вносить внесок після реєстрації статуту.

Однак це питання варто розглянути і під іншим кутом.

Наказом ДПС України від 05.07.2012 № 574 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти (див. «Головбух»» № 26/2012, с. 31). І в ній на запитання, чи здійснюється перерахунок курсових різниць по іноземних інвестиціях, дано відповідь, що по іноземних інвестиціях курсові різниці не перераховуються.

З огляду на це у проводках 3 і 4 вищевказаного прикладу не слід відображати курсові різниці (доходи) у податковому обліку.

Крім того, Міністерство фінансів України розмістило на своєму сайті лист від 20.08.2012 № 31-08410-07-25/20605 (див. с. _), у якому роз’яснює, що:

  1. Внесок закордонного підприємства до статутного капіталу підприємства-резидента оцінюється та фіксується у статутних документах в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України і не підлягає переоцінці в подальшому у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют.

  2. У бухгалтерському обліку курсові різниці за зобов’язанням засновників нерезидентів з внесків до статутного капіталу підприємства, які мають бути здійснені в іноземній валюті, підлягають перерахунку з використанням валютного курсу на дату балансу.

  3. На дату здійснення операції з погашення зобов’язання за внеском до статутного капіталу нерезидента в іноземній валюті, курсові різниці не визначаються.

З думкою Мінфіну, викладеною у пункті 1, важко не погодитися і ми аргументи навели у першій частині нашої статті. Погоджуємося ми і з думкою, викладеною у пункті 2, щодо нарахування курсових різниць на суму заборгованості нерезидента за внесками до статутного капіталу.

Але сумнівною вважаємо думку, викладену у пункті 3. У пункті 8 ПСБО 21 такого виключення немає. Курсові різниці за такими операціями мають бути нарахованими. Інша справа, що їх сумнівно відображати на статтях доходів чи витрат. Ми схильні вважати, що їх слід відображати на рахунку обліку додаткового капіталу (42 «Додатковий капітал) замість рахунків 74 і 94.

Висновки

Наші висновки такі:

  • засновник повинен вносити внесок до статутного капіталу у тій валюті, яка вказана в статуті;

  • заборгованість засновника з внесення коштів до статутного капіталу підприємства в іноземній валюті підлягає перерахунку на дату балансу та на дату погашення. Визначені при цьому суми курсових різниць відображаються відповідно у складі додаткового капіталу. У подальшому курсові різниці щодо внесків, сплачених у повному обсязі, не перераховуються.




Джерело:
«Головбух» №35/2012.