Заробітна плата в негрошовій формі

Найля РУЖИЛО,бухгалтер з розрахунку заробітної плати,Intercomp Україна

Найля РУЖИЛО, бухгалтер з розрахунку заробітної плати, Intercomp Україна

На сьогодні законодавством дозволено дві форми розрахунку між роботодавцем і працівником за використану роботу в негрошовому вигляді: натуроплата і реалізація (продаж) продукції (товару) працівникові з наступним заліком однорідних зустрічних грошових вимог. Розглянемо кожну з них детально.

ЗАКОНОДАВСТВО

  • Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)

  • Податковий кодекс України (далі — ПКУ)

  • Цивільний кодекс України (далі — ЦКУ)

  • Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі — Закон № 108)

  • Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою» від 3 квітня 1993 року № 244 (далі — Перелік № 244)    

розрахунок у негрошовому вигляді

Оплата праці найманих працівників регулюється нормами КЗпП (ст. 94) і Закону № 108. Відповідно до статті 23 Закону № 108 заробітна плата працівникам підприємств на території України повинна виплачуватися грошима, конкретно — у гривнях. При цьому заборонена виплата зарплати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі. Проте у частині третій зазначеної статті зроблено застереження, що як виняток можна частину зарплати виплачувати так званою натурою:

«Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць — у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, окрім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України».

Тобто зарплату можна виплатити натурою, дотримуючись трьох умов:

1) такий вид розрахунків має бути передбачений у колективному договорі (тобто не може бути нав’язаний працівникові в односторонньому порядку);

2) ціна не може бути вищою за собівартість — підприємству це невигідно (тобто такий вид розрахунків не повинен набувати масового поширення);

3) продукція не повинна входити до Переліку № 244.

Перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою (1Згідно з Переліком № 244):

1. Зброя, боєприпаси та інша продукція військового призначення, що випускається підприємствами оборонної промисловості.

2. Продукція, що має стратегічне значення за переліком, який визначається актами законодавства.

3. Вибухонебезпечні та отруйні речовини, наркотичні засоби.

4. Товари виробничо-технічного призначення.

5. Нафта і нафтопродукти.

6. Продукція хімічної промисловості, мінеральні добрива.

7. Продукція целюлозно-паперової промисловості.

8. Будівельні матеріали та вироби з них.

9. Лісоматеріали (окрім матеріалів, одержаних під час лісозаготівель).

10. Товари медичної, фармацевтичної та мікробіологічної промисловості.

11. Благородні метали і коштовне каміння, вироби з них.

12. Усі види алкогольних напоїв, включаючи спирт і виноматеріали.

13. Непродовольчі товари народного споживання.

14. Продовольчі товари народного споживання промислової переробки, крім цукру, призначеного для розрахунків із сільгосппідприємствами і насіннєвими заводами та водіями автотранспортних організацій, працівниками залізничного транспорту, які забезпечують перевезення цукрових буряків.

15. Продукція переробки ефіроолійних культур, крім олії рослинної, призначеної для розрахунків з працівниками сільгосппідприємств.

16. Кокони шовкопряда.

17. Махорка, тютюн і тютюнові вироби.

18. Продукція звірівництва, хутро.

19. Вовна (сировина).

20. Шкіра та шкірсировина.

21. Сировина льону, конопель, бавовни для текстильної промисловості.

22. Лікарські рослини, рицина, хміль, мак.

23. Коренеплоди цукрових буряків і продукція їх переробки.

24. Продукція насінництва.

25. Продукція бджільництва, крім меду.

26. Племінне поголів’я тварин.

Отже, у роботодавців вибір невеликий.

Приблизний перелік товарів, можливих для виплати заробітної плати натурою:

1. Мед.

2. Зерно (крім посівного).

3. Матеріали, отримані під час лісозаготівель, тобто гриби, горіхи, ягоди тощо.

4. Цукор.

5. Рослинна олія.

6. Зерно, коренеплоди (окрім буряків), інша городина та садовина, що не пройшли ще промислову переробку, крім насіння і садивного матеріалу.

7. Сире м’ясо, сало, молоко, вершки, яйця, забита птиця, що не пройшли промислову переробку.

8. Тварини, які не є племінними, тобто не мають генетичної цінності й використовуються у селекційному процесі відповідно до чинних загальнодержавних програм селекції.

ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ НАТУРОПЛАТИ

Спочатку працівникові нараховують зарплату за виконану норму праці (у грошовій формі). Потім частину виплачують натурою.

Виплата зарплати в натуральній формі

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ

На підприємстві має бути виданий наказ про виплату частини зарплати в натуральному вигляді (зразок 1) із зазначенням ПІБ працівників, їхніх посад, переліку товарів, їх кількості, а також розміру натуроплати від загального розміру заробітної плати за місяць.

Також потрібен документ, який підтверджує відпуск товару зі складу і отримання його працівниками (наприклад, накладна).

При виплаті зарплати натурою не слід забувати про дотримання строків, установлених для виплати зарплати грошима: не рідше двох разів на місяць (ст. 24 Закону № 108).

Оподаткування доходу в негрошовій формі податком на доходи фізичних осіб

(далі — ПДФО) проводиться згідно з пунктом 164.5 ПКУ із застосуванням натурального коефіцієнту.

Як бачимо, натуроплата праці містить дуже багато законодавчих обмежень, зокрема, це пов’язано з проблемами в оподаткуванні.

Наказ_Зразок 1

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ В РАХУНОК ЗАРПЛАТИ

Значну частину продукції заборонено видавати натурою. Тож підприємствам, що реалізують продукцію, на яку є попит у працівників, можливо, краще реалізувати цю продукцію працівникам в рахунок заробітної плати.

3.jpg

Виділимо ключові особливості цієї операції.

Реалізація продукції (товару) регулюється нормами ЦКУ. Тому реалізувати працівникові продукцію (товар) можна на всю суму зарплати, нарахованої за місяць. У цьому випадку не діють 30 % обмеження, встановлені статтею 23 Закону № 108.

Між підприємством і працівником обов’язково укладається договір купівлі-продажу товару згідно з главою 54 ЦКУ (ст. 655–697), в якому узгоджується ціна продажу товару.

Краще уникати застосування зниженої ціни (наприклад, ціни нижче собівартості), тому що сума знижки від звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, вважається додатковим благом працівника і, відповідно, включають до його оподаткованого доходу (пп. 164.2.17 ПКУ).

Потім працівник пише заяву про утримання заборгованості за товар із належній до виплати суми зарплати (зразок 2).

Узгоджена з керівництвом заява передається до бухгалтерії, яка проводить залік заборгованості працівника за відпущений товар і заборгованості підприємства перед працівником по зарплаті (за фактом проводиться зарахування однорідних зустрічних вимог у порядку, встановленому ст. 601 ЦКУ).

Заява

Спочатку зарплата обов’язково має бути нарахована у грошовому вигляді. При цьому ПДФО утримується без застосування натурального коефіцієнту.

Підсумуємо все вищезазначене в таблиці.

Таблиця. Основні відмінності між виплатою заробітної плати в натуральній формі та реалізацією продукції в рахунок зарплати.

Основні відмінності між виплатою заробітної плати в натуральній формі та реалізацією продукції в рахунок зарплати

ВИСНОВОК

Реалізація є найбільш оптимальною формою взаєморозрахунків для роботодавця, тому що:

• не має обмежень щодо суми виплати;

• не має обмежень щодо виду продукції (товару);

• роботодавець не зобов’язаний продавати працівникові товар за собівартістю, а при нарахуванні зарплати оподаткування ПДФО проводиться у звичайному порядку для випадку нарахування доходу у вигляді зарплати у грошовій формі.

Джерело: Кадровик light №1, січень 2018