Тимчасове замісництво (особливості оформлення та оплати)

Копил Ольга,
Менеджер з персоналу Intercomp Україна

Нерідко на практиці зустрічаються ситуації, пов’язані з тимчасовою відсутністю певного співробітника на роботі. Підстави можуть бути різними - відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність та ін. Але саме такі випадки несуть за собою необхідність пошуку іншого кандидата для виконання обов’язків відсутнього працівника. Давайте детально розглянемо, як правильно оформити такі трудові відносини.

Отже, для початку визначимось з формулюванням. Тимчасове замісництво - це виконання певних службових обов'язків за більш відповідальною посадою працівником, що працює на тому ж підприємстві, в установі, організації на підставі тимчасової відсутності працівника у зв’язку із виробничою необхідністю.

Працівник, який заміщає тимчасово відсутнього працівника, на період замісництва в обов’язковому порядку звільняється від виконання обов'язків, покладених трудовим договором за основним місцем роботи. Слід зазначити, що тимчасове замісництво допускається лише за згодою працівника (згідно ст. 33 Кодексу Законів про працю України).

Слід запам’ятати, що не допускається тимчасове замісництво за вакантною посадою.

В свою чергу, тимчасове замісництво можна віднести до одного із способів перевірки наявних можливостей таких працівників з метою включення їх до внутрішнього кадрового резерву компанії.

Оформлення таких трудових відносин, як тимчасове замісництво відбувається шляхом видачі відповідного наказу (розпорядження) підприємством про покладання додаткових обов’язків у порядку тимчасового замісництва.

Порядок оформлення, а також оплати тимчасового замісництва регулюється роз'ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 р. №30/39 "Про порядок оплати тимчасового замісництва" із внесеними змінами від 11.12.1986р. Зазначені нормативні акти законодавства СРСР діють на території України відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-XII ( 1545-12 ) "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР", якщо не суперечать Конституції України та діючому законодавству України.

Отже, можемо зробити висновок, що особі, яка заступає до роботи по тимчасовому замісництву, виплачується різниця між її посадовим окладом і окладом працівника, якого вона заміщає. Але без врахування персональних надбавок у випадку, якщо такі передбачені.

Що стосується штатних заступників і помічників відсутніх працівників, то в даному випадку така різниця в окладах їм не передбачена. Але все ж таки чинним законодавством надано право самостійно вирішувати питання оплати праці працівникам на підприємствах, установах, організаціях. Тому виходячи з вищенаведеного, можна передбачити додаткові гарантії у Колективному договорі, використовуючи фінансові можливості підприємства, зокрема, передбачити виплату різниці в окладах і штатним замісникам на період виконання обов'язків ( згідно ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди").